- облицювання
- —————————————————————————————облицюва́нняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
облицювання
Смотреть что такое "облицювання" в других словарях:
облицювання — я, с., буд. 1) Дія за знач. облицювати. 2) Матеріал, яким облицьовують поверхню чого небудь … Український тлумачний словник
облицювання — Покриття поверхні іншими матеріалами … Архітектура і монументальне мистецтво
шалівка — Облицювання дерев яних стін дошками з вертикальними щілинами … Архітектура і монументальне мистецтво
опус — (лат.) Назва мулярських робот або джерело походження мистецького твору в античні часи. Прийнято розрізняти: опус албаріум (opus albarium) облицювання стін штучним мармуром, див. стук, стюк, стукко. опус александринум (opus alexandrinum) мозаїка з … Архітектура і монументальне мистецтво
облицювальний — а, е, буд. Стос. до облицювання. Облицювальні роботи. || Признач. для облицювання. Облицювальні плити … Український тлумачний словник
рустовка — русто/вка (рустува/ння) (лат. < італ. простий, грубий) 1. Спосіб виконання поверхні стіни з кам яних квадрів, облицювання стіни рустом. 2. Штучна обробка тинькованої стіни рустом. За характером вирішення рустувань вирізняються: рустовка… … Архітектура і монументальне мистецтво
рустування — русто/вка (рустува/ння) (лат. < італ. простий, грубий) 1. Спосіб виконання поверхні стіни з кам яних квадрів, облицювання стіни рустом. 2. Штучна обробка тинькованої стіни рустом. За характером вирішення рустувань вирізняються: рустовка… … Архітектура і монументальне мистецтво
броня — бро/ні/, ж. 1) заст. Металевий одяг для воїна. || Зброя. 2) Захисне облицювання із сталевих плит на військових кораблях, поїздах, автомобілях і т. ін. || Броньовані бойові машини. 3) тільки броня/. Закріплення когось або чогось за ким , чим… … Український тлумачний словник
метласький — •• Метла/ська пли/тка спец. плитка з випаленої легкоплавкої глини, що використовується для настилання підлог і облицювання стін … Український тлумачний словник
обличкування — я, с., буд. 1) Дія за знач. обличкувати. 2) Те саме, що облицювання 2) … Український тлумачний словник
